нещасливий — [неишчасли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
нещасливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
нещасний — 1) (який не має в житті щастя, радости, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), бідний, безталанний, бездольний, сердешний, бідолашний, сіромашний; нещасливий (у якого життєві обставини склалися невдало, несприятливо); горьований … Словник синонімів української мови
година — (3) 1. Время, пора: Уже бо, братіе, невеселая година въстала, уже пустыни силу прикрыла. 19. Нъ се зло княже ми не пособіе: наниче ся годины обратиша. Се у Римъ кричатъ подъ саблями Половецкыми, а Володимиръ подъ ранами. 27 28. О! стонати Рускои… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
злий — зла, зле. 1) Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; прот. добрий (про людину). || у знач. ім. злий, зло/го, ч.; зла, зло/ї, ж. Про злобну, недоброзичливу людину. || Сповнений гніву, сердитий на кого , що небудь. || Надзвичайно лютий,… … Український тлумачний словник
злощасний — а, е. 1) Який спричинився до неприємностей, непорозуміння. 2) Який заслуговує на співчуття; нещасливий, бідолашний … Український тлумачний словник
невдатний — а, е. 1) Те саме, що невдалий. 2) Якого супроводжують невдачі; нещасливий у житті … Український тлумачний словник
невезіння — я, с., розм. Нещасливий збіг обставин; невдача … Український тлумачний словник
нещасливо — Присл. до нещасливий … Український тлумачний словник
нещасний — а, е. 1) Те саме, що нещасливий 1). || Який виражає пригнічений, безрадісний стан людини. 2) Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; беззахисний, бідолашний. || Убитий горем. || у знач. ім. неща/сний, ного, ч., неща/сна, ної, ж.… … Український тлумачний словник